- розчуханий
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до розчухати 1). || розчу́хано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розчуханий
Смотреть что такое "розчуханий" в других словарях:
розчуханий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
